Видима бібліотека: комунікація, реклама, піар Інформаційний тезаурус з елементами тренінгу

Видима бібліотека – це бібліотека успішна, бібліотека авторитетна, бібліотека потрібна, про неї не просто знають, що вона існує,  кожен житель громади знає навіщо йому бібліотека, вона  невід’ємна частина місцевого соціуму.

Успішність бібліотеці забезпечує  ефективний бібліотекар.

     Правила особистої ефективності:

1. Грамотно розпоряджатися своїм часом

2. Ставити завдання і цілі, скласти їх ефективний план реалізації

3. Оволодіти ораторським мистецтвом. Адже людина яка вміє красиво і правильно говорити завжди доб’ється успіху.

4. Підвищити само мотивацію. Долати будь-які стресові бар’єри.

5.Творчо мислити, виходити за рамки запропонованого і в будь-яку дію (проект, захід, виступ) додати трохи креативу.

В сучасності існує конкуренція в будь-якій сфері, а в бібліотечній здебільшого. І саме конкурентноздатність бібліотекам дозволяє підвищити реклама, піар.

Що є основою реклами? (брейнштормінг)

Реклама – це інформаційний меседж, повідомлення, комунікація.

Комуніка́ція (від лат. communicatio — єдність, передача, з'єднання, повідомлення — це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами, спілкування за допомогою вербальних і невербальних засобів із метою передавання та одержання інформації.

Більшість чомусь вважає, що комунікація це про говоріння. Але комунікація це не монолог, а діалог,  де важливіше слухати, ніж говорити, аби зрозуміти свою цільову аудиторію, яка забезпечить нам досягнення наших цілей, зрозуміти наші спільні цінності і сформулювати повідомлення. (Вправа на визначення спільних цінностей  «Малюнок»).

Саме на спільних цінностях будується довіра до бібліотеки і бібліотекаря. Знаючи і розуміючи свою цільову аудиторію, ми зможемо сформулювати для них інформаційне повідомлення, візуальне послання.

Перш ніж планувати, як зробити нашу бібліотеку видимою, розробити своєрідну рекламну маркетингову кампанію, нам слід розібратися в термінології:

Реклама – це оголошення, котрі доходять до аудиторії через медіа-канали (онлайн, друковані, телевізійні, радіо, зовнішні) з метою підвищення попиту.

Реклама – це, з одного боку, спосіб доведення інформації про бібліотечну продукцію та послуги до потенційних користувачів, а з другого – засіб стимулювання продажу, збуту, надання послуг.

Для бібліотек використання реклами дозволяє формувати попит на свої послуги, направити його на користувача, котрий не знає, які з його потреб можуть задовольнити послуги, запропоновані бібліотекою, на якому вони якісному рівні у порівнянні з конкурентами.

Паблік рілейшнз (Public Relations – PR), або звязки з громадськістю, є засобом управління поведінкою зовнішнього середовища і налагодженням стійких інформаційних зв'язків з партнерами. Досвід показує, що PR може забезпечити формування позитивної громадської думки про бібліотеку. PR – це стратегічна комунікація з аудиторією, щоб створити імідж, підвищити впізнаваність.

Iмiдж - це образ органiзацiї в уявленнi груп громадськостi. Вiн пов'язаний головним чином не iз споживчими якостями товару, послуги, а з цiнностями, якi знаходяться поза ними, але мають позитивне загальнолюдське значення.

Імідж ( Image ) — у дослівному перекладі з англійської означає „ образ, візерунок ” . Вживаючи цей термін, здебільшого мають на увазі зовнішнє сприйняття людини чи організації. Однак це спрощене трактування. Існують різні види іміджу:

звичайний (буденний) — сприйняття організації довкіллям;

дзеркальний — уявлення організації про саму себе;

бажаний — якою організація хотіла б себе бачити;

оптимальний — такий імідж, якого організація може досягти в даній ситуації.

Головний iнструмент створення i пiдтримання iмiджу є фiрмовий стиль. Це набiр колiрних, графiчних, словесних, типографських, дизайнерських постiйних елементiв, що забезпечують вiзуальну, змiстовну єднiсть послуг бібліотеки, всiєї iнформацiї про неї, її внутрiшнє i зовнiшнє оформлення i упiзнанiсть.

Розробка іміджу – довготривалий процес, який виробляється за довгі роки і залежить від щоденної праці. В його формуванні беруть участь всі види реклами та "ПР".

Зовсiм нове для бiблiотекарiв слово "паблiситi". Iнодi термiни "паблiситi" i "iмiдж" використовують як синонiми, але вони мають особливостi.

Паблiситi - це позитивна вiдомiсть i визнання органiзацiї, її персоналу та дiяльностi. Вiн формується основною дiяльнiстю бiблiотек, вiдгуками користувачiв i партнерiв, а також засобами "паблiк рiлейшнз".

Паблiситi - це в переважностi популярнiсть зовнiшня, для широкого загалу, формується з широким використанням засобiв масової iнформацiї. А iмiдж може мати меншу аудиторiю популярностi i в меншiй мiрi спиратися на засоби масової iнформацiї.

Паблісіті ( Publicity ) — у перекладі з англійської — „ публічність, гласність, реклама ” . Зазвичай цей термін застосувують до організацій. Це такий образ організації, який вже вкорінився у сіспільн ій свідом о ст і . Тобто достатньо згадати назву організації, щоб у будь-якої людини зразу виникло уявлення , що ця організація собою я вляє. Проаналізуйте, які асоціації виникають у вас в зв’язку з назвами „Червоний Хрест”, „Грінпіс”, а тепер — Верховна Рада, митниця, податкова інспекція, КРУ... А які асоціації ви хотіли б встановити зі своєю  бібліотекою? Пабл і сіті створює ефект присутності організації у житті суспільства та приватної особи.

Промоушн ( Promotion ) — просування, висування, сприяння. У структурі ПР під промоушн розуміють виконання певного плану для досягнення конкретної мети — просування. Можна просувати товар на ринку, збільшуючи попит на нього, або політичного діяча, просуваючи його сходинка ми партійної кар’єри.   

      Реалізація PR–кампанії. Основою реалізації кампанії виступає те, що прийнято називати акціями та заходами, завдання яких - нагадати, повідомити про бібліотеку максимальному числу користувачів, сприяти створенню позитивного іміджу та репутації, рекламі його товарів і послуг.

       Разглянемо основні PR-заходи.

       Презентація – представлення бібліотечним закладом себе, свого підрозділу, особи, послуги або продукції широкій громадськості. Дійовими особами презентації є керівник, офіційні представники бібліотеки, у т.ч. PR - фахівці, відповідальні за проведення даної презентації, запрошені гості (журналісти, колеги, друзі, потенційні клієнти), технічний персонал, що обслуговує майданчик.

 Презентації, як правило, проводяться у другій половині дня.

       За стилем презентації можуть бути проактивними та інтерактивними. Вибір стилю обумовлюється аудиторією. У разі проактивної презентації головна дійова особа - виступаючий, той хто передбачає результат і вживає заходів, щоб його забезпечити. Все залежить від заздалегідь прийнятих рішень, а не від спонтанного розвитку ситуації. Цей стиль кращий для презентацій з великою або середньою за обсягом аудиторією.

       У разі ж інтерактивної презентації доповідач і аудиторія взаємодіють на рівних: відбувається обмін інформацією. Ситуація може коригуватися залежно від висунутих аудиторією пропозицій, ідей, її реакції. Цей стиль презентації підходить для маленьких аудиторій.

       Залежно від акцентів презентації (спілкування між гостями або увага до комунікатора) можливі такі варіанти розміщення учасників:

·         традиційний «театральний» стиль розташування крісел колонами і рядами, без столиків, кращий для проактивного презентації у великій аудиторії;

·         широка і неглибока форма розташування крісел - якщо передбачається досить багато питань і відповідей;

·         вузька і глибока - якщо необхідно мінімізувати спілкування з аудиторією;

·         планування в стилі «класної кімнати» доречна, якщо головною метою презентації (як проактивної так і інтерактивної) є навчання;

·         окремі або з'єднані у вигляді літери «Т» столики підійдуть для презентацій з невеликою кількістю запрошених.

       Медіа-брифінги проводяться для надання журналістам загальної інформації, яка може допомогти їм писати матеріали у майбутньому або висвітлювати події, які часто трапляються. Підготуйте роздаткові матеріали (прес-набори для журналістів), надайте можливість для фотографування, проведення опитувань. Цікаве опитування завжди створює гарний інформаційний привід – воно необов’язково має бути дорогим соціологічним дослідженням.

       Акції. Всі бачили плакати Грінпіс на нафтових вишках, студентів у масках та костюмах. Це дуже ефективно привертає увагу й одразу з’являється у заголовках, але треба чітко визначити, чи такого іміджу прагне ваша організація – і якщо ви зважитеся на це, будьте готові впевнено пояснити, у чому сенс саме такої акції.

Поява на радіо- та телевізійних ток-шоу.

       Створення власних програм. Це абсолютно реально, особливо на радіо. 

       Зустрічі з редакторами. Це швидше знайомства, аніж лобіювання певної новини. Знову-таки, приходьте добре підготовленими, будьте лаконічними, але доброзичливими, не повчайте – редактори зайняті люди, і ніхто не любить, коли його повчають.

       Конференція - засіб спілкування, обговорення та вирішення проблем у наукових, професійних і політичних спільнотах, ділове спілкування. Бібліотечним закладам конференції допомагають реалізувати певні ідеї, просувати послуги, створювати для цього сприятливу ситуацію в суспільстві. Крім основних заходів для учасників можна передбачити екскурсії, відвідування установ і підприємств, коктейль-вечори і т.п. Фахівці PR, що відповідають за підготовку та проведення конференції, повинні заздалегідь підготувати і розіслати журналістам прес-пакет конференції (її програма, інформація про організатора, учасників, тези ключових доповідей, прес – реліз).

       Круглий стіл - один із способів обговорення проблеми, вироблення стратегії і тактики ділової політики бібліотечного закладу. Учасниками круглого столу зазвичай є керівники або авторитетні фахівці у професійній галузі діяльності. Участь у круглому столі представників бібліотеки не тільки дозволить вирішити частину проблем, але й отримати популярність у колах ділової громадськості. Зазвичай кількість учасників круглого столу не перевищує 10 - 15 осіб. Ведучий круглого столу може заздалегідь узгодити з його учасниками сценарій, перелік і послідовність обговорюваних питань і виступів.

       Дні відкритих дверей. Для проведення такого заходу необхідно заздалегідь підготувати детальний сценарій з призначенням відповідального за кожну позицію. Проведення дня відкритих дверей повинно широко висвітлюватися у ЗМІ. У приміщеннях, де будуть присутні гості, слід розмістити стенди з інформацією про роботу бібліотеки, ілюстративний матеріал. Керівник закладу надає інформацію про діяльність організації та відповідає на запитання журналістів, завідуючі відділами у своїх повідомленнях доповнюють основну інформацію, згодом проводиться екскурсія по установі. На завершення для гостей може бути організовані фуршет або дегустація.

       Виставки. Бібліотека може або прийняти участь у виставках, організованих іншими установами або організувати власну виставку. Метою виставки може бути просування установою своїх послуг, дослідження ринку і т. п. Під час організації виставки потрібно приділити особливу увагу оформленню павільйону чи стенду, підготовці рекламних матеріалів, проспектів, прайс - листів, не забути про сувеніри.

       Прийом організовується для спільного проведення часу з гостями і поєднує відпочинок і розваги з діловим спілкуванням. Він може проводитися як самостійно, так і спільно з діловим заходом, наприклад, з презентацією. Прийоми поділяються на ділові, світські, офіційні (до яких ретельно готуються і запрошують) і неофіційні (які проводяться експромтом в робочій або дружній обстановці). Розрізняють також денні та вечірні прийоми.

       Промоушн-акція - комплекс заходів, що мають на меті вплив на кінцевого споживача, ефективний засіб просування товарів і послуг. Цей вид презентації умовно можна розділити на наступні дві основні категорії (виключаючи спеціальні нестандартні акції).

       Перша - поширення листівок (іноді зразків продукції). При уявній «скороминущості» контакту подібна акція повинна бути яскравою (яскрава уніформа промоутерів, рекламні матеріали), викликати інтерес, сформувати позитивне сприймання продукту, що просувається. У цьому випадку співвідношення витрат і результатів часто себе виправдовує.

       Друга - акція-захід. Вона організовується як спеціальний захід і може бути досить широкомасштабною, що вимагає анонсування і PR-підтримки у ЗМІ.

       У бібліотечних закладах найбільш прийнятний ігровий промоушн - просування продукції ігровими методами (лотереї, конкурси, розіграші призів). Він проводиться як у самому закладі, так і на вулицях, з організацією концертів, свят і т.п.

       Безсумнівно наведений перелік PR-заходів далеко не повний. У цілому спеціальні події дуже корисні з точки зору забезпечення уваги ЗМІ. Якщо зміст організованих подій, масштаби, склад їх учасників та запрошених гостей такі, що самі по собі заслуговують бути новиною, то, безсумнівно, ЗМІ не зможуть обійти їх мовчанням.

Визначення основних понять, пов'язаних з рекламою, "ПР", показує різноплановість і ємкість цього процесу. Теорія рекламної справи дає змогу бібліотекам представити себе на ринку послуг. Впровадження реклами в бібліотеках розпочинається з вивчення Закону України "Про рекламу" та опанування основами рекламної справи.

Реклама є однією з найдієвіших інструментів маркетингу. Її підвалини закладаються на першому етапі маркетингу, коли проводяться дослідження, сегментація та позиціонування ринку, визначення номенклатури послуг та форм роботи бібліотеки. Шляхом реклами бібліотекар має мету показати багатогранність сторін діяльності бібліотеки, її загальний образ, який змінюється останніми роками.