Комунікація задля розвитку: фандрайзинг в бібліотеці Майстерня впливу

Для успішного отримання грошових коштів бібліотекам потрібно не тільки генерувати цікаві ідеї, але і вміти грамотно оформити проект, довести його оригінальність, актуальність і своєчасність, переконати потенційних спонсорів у виборі пропонованого співробітництва, чітко змалювавши цю вигоду, і гарантувати виконання взятих зобов'язань.

Визначаючи цілі фандрайзингової кампанії, бібліотека чітко формулює творчу і виробничу програми. Проект буває або чисто творчим (конкурс, акція, презентація книги, автора, бібліотеки та інше), або інвестиційним (ремонт будівлі, придбання бібліотечної техніки та обладнання, облаштування соціально-побутових об'єктів).

Визначення стратегії фандрайзингової кампанії, її концепції, ідеології - умова необхідна, хоча і не достатня для її успішного проведення. Особливо це стосується пошуку засобів під певний проект, який повинен бути продуманий і спланований заздалегідь. Чіткий план дій, бюджет інвестиційного проекту - абсолютно необхідні умови для пошуку засобів. Це важливо при зверненні до комерційних структур.

Крім того, принципово, щоб при розробці проекту було визначено "зерно", свого роду приманка, яка зацікавить потенційних вкладників, дозволить бібліотеці вибудовувати з ними партнерські відносини.

 Шлях фандрайзингової кампанії починається зі списків (бази даних) потенційних спонсорів.

Це перелік тих фірм, фондів і приватних осіб, які з більшим ступенем імовірності підтримають організацію чи проект. Список повинен бути, по можливості, максимально інформативним. Чим більше інформації вдасться зібрати про потенційного вкладника, тим легше буде виробити стратегію клопотання - звернення до нього за грошима чи послугами. Ось умовний перелік тієї інформації, яку слід  збирати про кожного передбачуваному вкладника:

повна назва організації;

адреса, телефон, факс. E-mail;

імена та посади тих, з ким був встановлений контакт;

до кого звертатися офіційно;

економічне становище фірми (фонду, людини) і галузі;

історія благодійної діяльності; уподобання; види наданої допомоги;

спеціальні інтереси глави фірми (фонду, держоргану) або окремої людини; його симпатії та антипатії;

наявність і склад сім'ї; імена чоловіка (дружини) і дітей; їх спеціальні інтереси;

для діючого вкладника в організацію - історія внесення грошових коштів.

У список потенційних вкладників, насамперед, слід включити тих, хто є активним "споживачем": читачем бібліотеки, партнером в якомусь спільному проекті. Для цього бібліотека становить базу даних про читачів бібліотеки, наприклад за допомогою соціологічних досліджень, проведення лотерей тощо

Інформативним може бути знайомство з річними звітами найбільших комерційних структур: фірм, банків, агентств, підприємств. У цих звітах, як правило, міститься розділ про політику пожертвувань організацій і, що важливо, про їх обсяги. Співробітники відділу розвитку читають газети, журнали, особливо їх комерційні та фінансові розділи. Це допомагає їм бути в курсі інформації про оголошення грантів, збір відомостей про тих, хто вже допомагає мистецтву, і про тих, хто може стати потенційним донором.

 Щоб досягти бажаного результату, необхідно спланувати і ефективно реалізувати всі етапи через попередній телефонний дзвінок, пакет пропозицій і особисту зустріч.

У пакеті пропозицій, як правило, знаходиться лист-запит і супутні матеріали, ксерокопії найбільш захоплюючих публікацій про бібліотеку, фірмова продукція і т.д.

У листі, насамперед, представляється унікальність бібліотеки, перераховуються найяскравіші моменти творчої діяльності, характеризується читацька аудиторія, подано відомості про відвідуваність, відгуки, критика. Найчастіше називаються кілька великих спонсорів, які фінансують організацію.  Мотив приєднання свого імені до цього списку може бути важливим фактором для прийняття рішення про внесок потенційним спонсором.

І, звичайно ж, у листі зазначаються переваги, пільги, які отримає вкладник. Їх він повинен мати обов'язково. А ось що це - вільний вхід на спеціальні заходи, знижка за розцінками платних інформаційних послуг. Важливо, щоб потенційний спонсор відчув, що, вклавши кошти, він стає співучасником загальної, гідної справи, виділяється з маси читачів.  Безумовно, особисті зустрічі  зі спонсорами мають величезне значення. І фандрайзингова кампанія зовсім не закінчується тоді, коли гроші отримані. Щоб внески не були разовими, необхідно виховати у вкладників почуття причетності до справ бібліотек. Для цього необхідно підтримувати постійний зв'язок, розсилати меценатам і спонсорам інформацію про нові програми, запрошення на бібліотечні заходи, піклуватися про їх переважне забезпеченні інформацією, надавати усілякі знаки уваги. Відстежуючи базу даних, вітати з професійними і сімейними святами, офіційно і особисто дякувати за співпрацю та чергові пожертви.  Таким чином, вкладник повинен бути в курсі внутрішніх проблем життя творчих колективів, знати про зміни у структурі та персоналі управління, про нові проекти і одержуваних субсидії. Щоб спонсор став другом, він повинен "захворіти" проблемами установи, сприймати їх як особисті турботи. Розуміння того, що його гроші працюють на загальне корисну справу, - надзвичайно важливий мотив подальших вкладень коштів і надання допомоги бібліотекам.

Спонсорська допомога не завжди просто гроші. Навпаки, найчастіше спонсори воліють допомагати своїми послугами, товарами.

Краудфандинг для більшості  сьогодні не надто знайоме слово та й краудфандингових платформ в Україні не надто і багато, на відміну від Європи та Америки. Проте, даний вид фінансування різного виду проектів за останні роки все-таки набирає популярності і в нашій країні, адже це самий простий спосіб зібрати потрібні кошти, щоб профінансувати реалізацію свого проекту.

http://bit.ly/1UYcOnv

Краудфандинг (англ. Crowdfunding, crowd — «громада, гурт, юрба», funding — «фінансування»), тобто «Громадське фінансування», «Фінансування громадою» — це співпраця людей, які добровільно об’єднують свої гроші або інші ресурси разом, як правило через Інтернет, щоб підтримати зусилля інших людей або організацій.(Вікіпедія)

В Україні теж з’являються подібні платформи. Найбільш відомі з них це Спільнокошт (ВеликаІдея) та Na-Starte, які націлені на розвиток громадянського суспільства. Тут ви знайдете підтримку та стартовий капітал для свого бізнесу, на розробку винаходу, реалізацію соціального проекту, зйомку фільму, випуск музичного альбому та інше. Також в Україні існують краудфандингові платформи, які націлені на збір коштів для розвитку та покращення життя окремих міст, як наприклад, платформи Мой город (Одеса) та  Рroektor (Іва́но-Франкі́вськ). Платформи зі збору коштів, мета яких – благодійність, є і в Україні. Найбільш відомі з них – це Українська біржа благодійності та Рeoplesproject, на яких кожен бажаючий може зробити пожертвування на лікування окремої людини, купівлю книг або меблів до шкіл, медичного обладнання для лікарень, підтримку переселенців, ремонт військової техніки для її передачі у зону АТО та ін. Всім добре відомий благодійний Фонд Кличко також реалізує проекти, але суто у сфері спорту та освіти. На сайті фонду кожен бажаючий також може зробити пожертвування. Зовсім нещодавно було запущено нову українську краудфандингову платформу GoFundEd, де кожен вчитель або вчителька має можливість опублікувати свій проект, який може бути підтриманий доброчинцями.

Краудфандинг – це ефективний механізм для збору коштів на реалізацію різноманітних проектів, яким можуть користуватись і бібліотеки.

Є безліч бібліотечних ініціатив, які мають культурну, освітню і соціальну значимість та потребують фінансування, яке тепер ми знаємо як можна отримати. Все в наших руках!

https://ngo.zt.ua/fandrejzynh-vzajemodiya-zadlya-peremohy/