ЧОТИРИ ПРОСТОРИ БІБЛІОТЕКИ: МОДЕЛЬ ДІЯЛЬНОСТІ

Чотири простори бібліотеки

Publish at Calameo

 

З 2014 року в Україні проходить реформа місцевого самоврядування та відбувається об’єднання територіальних громад. Органи самоврядування ОТГ беруть на себе відповідальність за збалансований економічний, соціальний та культурний розвиток своєї громади. Це означає, у тому числі, забезпечення мешканців доступними освітніми та культурними послугами належного рівня.

Цілком очевидно, що для зростання якості життя у громаді необхідні кардинальна трансформація закладів, їхня чітка клієнтоорієнтованість.

Саме публічна бібліотека може мати суттєвий позитивний вплив на розвиток територіальної громади. Адже вона поєднує функції інформаційного, просвітницького, комунікаційного, творчого, культурного, дозвіллєвого центру громади.

«Кожній людині важливо мати той простір, де ми можемо відновлюватися і мати час для себе». Любко Дереш

Саме таким простором були, є і будуть бібліотеки, де мешканці можуть навчатися впродовж усього життя, здобуваючи і знання, і необхідні навички.

Тут вони отримують доступ до різних джерел достовірної інформації.

У бібліотеці ми можемо розкрити свої таланти, розвинути свою креативність, продемонструвати на загал результати своєї творчості.

Бібліотека є територією порозуміння. Тут ми вчимося бути толерантними, поважати та підтримувати одне одного.

Тут народжуються ідеї, пишуться проєкти, проходять палкі дискусії та відзначаються успіхи.

Ми бачимо, що роль бібліотеки суттєво змінилася: раніше бібліотека надавала користувачам те, що їм потрібно, а тепер у бібліотеці вони можуть знайти те, чого й не очікували.

 

Нещодавно бібліотекарі Олександрійської центральної районної бібліотеки ім. Д.І.Чижевського взяли участь в онлайн-презентації електронного практичного посібника «Чотири простори бібліотеки: модель діяльності», розробленого в рамках проєкту «Чотири простори бібліотеки: інноваційна модель діяльності», який реалізує ВГО Українська бібліотечна асоціація за фінансової підтримки Український культурний фонд .
Партнерами проєкту є Фундація Дарини Жолдак, Асоціація об'єднаних територіальних громад, Міністерство культури та інформаційної політики України.

Практичний посібник можна завантажити на порталі УБА - https://ula.org.ua/259-publikaciyi/vidannya .
В практичному посібнику описана модель бібліотеки, що поєднує чотири простори:
навчання,
натхнення,
зустрічей та
подій.

Орієнтуючись на цю концепцію бібліотечного простору ви, як бібліотекарі, можете формувати, змінювати і розвивати свою бібліотеку. Саме простір об’єднує матеріальне, технологічне та соціальне, традиційне та інноваційне.

 

Модель бібліотеки як поєднання чотирьох просторів розроблена у 2010 році дослідниками Королівської школи бібліотекознавства та інформаційних наук (Копенгаген, Данія) і включає простір навчання, простір досвіду, простір зустрічей та простір подій.

А урядовий звіт «Публічні бібліотеки у суспільстві знань», у якому ця модель вперше представлена, мав дієвий вплив на рішення муніципалітетів щодо трансформації підпорядкованих їм бібліотек.

 

Отже, яким має бути простір сучасної бібліотеки?

Комфортним і сучасним, відкритим і доступним, щоб туди хотіли (і могли) прийти мешканці громади і почували себе зручно, вільно й затишно.

Мобільним і мультифункціональним, щоб невелике приміщення можна було швидко трансформувати для навчання, індивідуальної роботи, проведення зустрічей та організації подій.

Гібридним, щоб відвідувач бібліотеки міг користуватися і реальним, і віртуальним простором, який створюють бібліотекарі, задовольняючи і передбачаючи потреби громади.

Модель чотирьох просторів бібліотеки, адаптована експертами ВГО Українська бібліотечна асоціація, Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого та дизайнерами — для використання у публічних бібліотеках України, насамперед буде корисною для бібліотекарів і керівників ОТГ, які прагнуть розбудувати у своїй громаді сучасну клієнтоорієнтовану бібліотеку.

 

ПРОСТІР НАВЧАННЯ

 

Коли ми говоримо про навчання, то перше, що спадає на думку — школа та університет, які є основними місцями, де люди навчаються.

Але в сучасному світі, який змінюється дуже швидко, нові знання виникають щомиті, інформаційні технології (ІТ) входять у всі сфери життя, неформальна освіта набуває надважливого значення у житті кожного та кожної з нас.

Адже однією з основних навичок сучасної людини є не вміння засвоювати і накопичувати знання, а вміння постійно перенавчатися, тобто навчатися впродовж усього життя.

Одне з призначень бібліотеки в суспільстві — бути місцем для навчання впродовж життя для кожного, хто має в цьому потребу. Саме в бібліотеці можна реалізувати своє конституційне право доступу до інформації, отримати нові знання та навички. Бібліотека є базою безперервної освіти та самоосвіти.

 

Базовими елементами функціонування «простору навчання» в бібліотеці є:

-           Актуальна колекція інформаційних ресурсів (бібліотечний фонд); Зміст фонду.

Документи, які бібліотека відбирає, залучає, систематизує, організовує та надає в доступ користувачам, є основою не лише для організації «простору навчання», а й загалом існування бібліотеки.

Основними вимогами до колекції інформаційних ресурсів сучасної бібліотеки є  актуальність та достовірність.

Важливо, щоб користувачі бібліотеки мали доступ до книжкових новинок, тому варто зважати та дотримуватися нормативу оновлення бібліотечних фондів — 5% щороку (Постанова Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2019 р. № 72 «Про затвердження Державних соціальних нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні», https://bit.ly/2Q9qI9Y) Тому важливо спрямувати роботу з комплектування бібліотеки на залучення нових видань.

А оскільки зазвичай бібліотека має обмеження для розміщення фондів у приміщеннях, то важливо також вилучати з фонду літературу, яка застаріла, не користується попитом.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2011 р. № 1271 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися державними і комунальними закладами культури» (https://bit.ly/3aNQ9re), дозволяється продаж документів з фондів бібліотек, що списуються та підлягають утилізації, фізичним та юридичним особам.

Важливе формування електронних видань в різних форматах (текстові, аудіо, з доповненою реальністю та ін.).

Бібліотеки можуть залучати до своїх фондів зовнішні віддалені електронні

ресурси (передплатні й ті, які вільно доступні в інтернеті), систематизувати та організовувати до них доступ користувачам через свої інтернет-ресурси (вебсайти, блоги тощо).

 

-         Зручне віртуальне освітнє середовище бібліотеки;

Одним із основних сучасних освітніх трендів є повсюдне навчання, що

передбачає можливість навчатися будь-де і будь-коли, як і коли це зручно тим, хто навчається. Тому бібліотеки, як заклади неформальної освіти, організовуючи «простір навчання», мають приділити належну увагу створенню комфортного віртуального середовища. Саме в його межах бібліотеки організовують та надають користувачам освітні послуги дистанційно, створюють умови для онлайнового навчання. Це стало ще актуальнішим у зв’язку з пандемією Covid-19.

Основною умовою для створення комфортного віртуального середовища дляповсюдного навчання є наявність у бібліотеці:

комп’ютерної мережі з підключенням до інтернету;

офісного та спеціального програмного забезпечення;

відповідної техніки (комп’ютерної, офісної, копіювальної, спеціальної для

надання певних послуг);

ІТ-фахівця.

 

Базові складові віртуального середовища бібліотеки: Вебсайт бібліотеки, Блоги, сторінки та групи в соціальних мережах (Facebook, Instagram, Telegram та ін.), Електронний каталог, Цифрова бібліотека, Система пошуку

 

Послуги та сервіси «простору навчання»

Більшість послуг, які отримують користувачі у «просторі навчання», є основними для бібліотеки. Це і традиційні бібліотечні послуги, й нові, спрямовані на доступ до інформації, здобуття користувачами нових знань, умінь та навичок.

 

Доступ до традиційних фондів (інформаційних ресурсів) бібліотеки, який надають як через читальні зали, так і видаючи документи на абонемент. При цьому організовують вільний доступ до найактуальнішої частини колекції інформаційних ресурсів (фондів) на стелажах у «просторі навчання». Ця послуга надається на основі пошуку необхідного видання в каталозі бібліотеки та його замовлення користувачем.

 

У наданні доступу до бібліотечних фондів виникли нові спеціалізовані бібліотечні сервіси: попереднє електронне замовлення в електронному каталозі, автоматизована книговидача та повернення, нагадування е-поштою про закінчення терміну користування документами та про заборгованість.

 

Доступ до оцифрованих традиційних фондів (інформаційних ресурсів)

бібліотеки надається як в приміщенні бібліотеки (з комп’ютерів бібліотеки або власних пристроїв користувачів через WiFi), так і віддалено через мережу інтернет. На основі оцифрованих документів або створюється цифрова бібліотека (окрема база даних), або доступ до повних текстів надається з бібліографічних описів електронного каталогу чи з окремої сторінки вебсайту через гіперпосилання на текст з алфавітного списку видань.

 

Міжбібліотечний абонемент (МБА). Видання, відсутнє у бібліотеці, доставляється користувачеві з іншої бібліотеки.

 

Електронне доставляння документів (ЕДД). У цьому випадку бібліотека самостійно створює електронну копію необхідного документу з власного фонду або отримує її на замовлення з іншої бібліотеки/бази даних та надсилає е-поштою користувачеві. Послуга надається з дотриманням авторського права.

 

ПРОСТІР  НАТХНЕННЯ

 

Бібліотека — це один з тих просторів, який надихає, є центром навчання і спільної творчості. Бібліотекар може спрямувати користувача в потрібне русло, надати необхідні інструменти для втілення будь-яких ідей — чи то в професійному середовищі, чи то в цікавому хобі.

Один із аспектів місії сучасної бібліотеки — дати користувачам можливість відчути щось нове або отримати цінний досвід через творчість та історії з літератури, кіно, музики, ігор тощо. Бібліотека як надихаючий простір не лише дивує, мотивує та стимулює уяву — вона створює контекст, у який вбудовуються нові знання і враження, і налагоджує зв’язки між різними джерелами інформації.

 

Зазвичай у «просторі натхнення» пропонується доступ до творчих матеріалів, у тому числі до літератури, мистецтва, фільмів, музики, розваг та ігор, а також участь у різних творчих зустрічах, заходах та майстер-класах.

 

Простір для творчості та натхнення може бути окремою кімнатою або відокремленою зоною у бібліотеці, як-от мейкерспейс. Або «простором натхнення» може бути й уся бібліотека: будівля, фасад, стіни, інтер’єр, меблі, колекції.

 

Зовнішнє оформлення бібліотеки є надзвичайно важливим і надихає людей, які просто проходять повз бібліотеку. Це можуть бути різноманітні мурали, яскраві кольори стін, мотивуючі написи тощо.

 

Творчо та надихаюче можна оформити вікна. Раціональне використання вікон — проблема багатьох бібліотек. Мабуть, ви погодитеся з тим, що використовуючи вікна для організації експозицій різного змісту, для розміщення інформації про бібліотеку та її послуги, значимої інформації з життя місцевої громади, фотовиставок, бібліотека розширює свій простір, робить «крок на вулицю», назустріч своїм користувачам.

Приклади:

Також можна оформити інтер’єр з натяками на лабіринт, що нагадує про заплутані вулички середньовічного міста.

Можна створити перешкоди у бібліотеці у вигляді стрічок, як це зображено на малюнку.

Дитяча зона може бути оформлена творчими роботами дітей, як у Львівській обласній бібліотеці для дітей.

Деякі стіни у бібліотеці можна поклеїти шпалерами з крейдяним або маркерним вінілововим покриттям. Це буде спонукати користувачів до спонтанної творчості, висловлення побажань, створення малюнків.

Так, у молодіжному центрі «ZHDANSPACE», що розмістився у Жданівській публічній бібліотеці Вінницької області, діти мають так звану «Стіну мрій», де кожен пише свою ідею. У них є девіз – “Мріяти вголос“ і поки написана ідея не реалізується, вона залишається на «стіні», над нею працюють. Коли реалізували – пишуть нову.

 

Інформаційні ресурси та обладнання

Простір натхнення і творчості в бібліотеці пов’язаний з інноваційними творчими заходами, що проводяться, в тому числі, її відвідувачами. Ними можуть бути вечори письменників, заходи за участі місцевих артистів, інноваційні майстер-класи, покази фільмів.

Спонукати до творчості та надавати новий досвід користувачам бібліотека може через книги, ігри, музику, фільми, електронні ресурси тощо.

 

А от простір для художньої діяльності потребує спеціальних інструментів і матеріалів.

Формуючи бібліотечний фонд, варто купувати різноманітні альбоми, арт-книги, які можуть надихати користувачів.

Важливо також мати книги про різні творчі професії, біографії та альбоми відомих митців тощо.

Не забувайте також про журнали та книги, присвячені рукоділлю, садівництву, кулінарії та різним хобі.

Крім того, що у бібліотечному фонді варто мати книги про творчість, важливо вміти творчо їх презентувати, а отже — цікаво оформлювати книжкові виставки.

Так, можна підготувати виставку книг відомих дизайнерів та модельєрів, створивши сукню манекена з книжкових обкладинок.

Також варто запропонувати користувачам спільно оформити книжкову виставку у бібліотеці. Так вони будуть більше сприймати цей простір як власний.

 

Кіно.  Хороше кіно надихає. Саме тому бібліотеки все частіше влаштовують кіносеанси як у своєму приміщенні, так і поза ним.

Бібліотеки України можуть долучитись до АРТХАУС ТРАФІК – української кінокомпанії, яка спеціалізується на прокаті арт-кіно. У співпраці з іноземними посольствами і культурними центрами АРТХАУС ТРАФІК проводить низку щорічних фестивальних проєктів: «Вечори французького кіно», «Нове британське кіно», «Мангеттенський фестиваль короткометражних фільмів», «Нове німецьке кіно» та інші.

Бібліотеки можуть отримати фільми, що є наразі у прокаті, для організації кінопоказів у бібліотеці на безоплатній основі. Детальніше тут -http://arthousetraffic.com/.

Такі кіносеанси можна поєднувати з майстер-класами з монтажу фільмів,

створення мультфільмів, музичних кліпів, подкастів тощо.

 

Ігри.  Надихати користувачів і надавати можливість побути у новій ролі можуть спільні ігрові сеанси. Крім усім відомих настільних ігор, наприклад «Монополія», ви можете встановити у бібліотеці настільний теніс чи футбол. Або навіть створити спеціальну зону для LEGO-конструювання. А ваші наймолодші читачі будуть задоволені, якщо ви матимете спеціальну кімнату чи зону Play-Station з джойстиками, шлемами та окулярами віртуальної реальності для групової гри та зручними кріслами.

 

Доповнена реальність.  Рекомендуємо бібліотекам мати у своїх фондах книги з доповненою реальністю (AR — augmented reality), яких на українському книжковому ринку стає все більше. Вартість від 45 до 600 грн. за примірник. Однією з найцікавіших є книга «Аліса в Країні Див» з ілюстраціями Євгенії Гапчинської, картинки в якій оживають за допомогою безкоштовного мобільного додатку WONDERLAND-AR. Яскраві, виразні, веселі малюнки розповідають про неймовірні пригоди героїні.

Ви також можете використовувати й інші мобільні додатки. Так, в Google Play і App Store є додаток «Анна Ахматова AR» від компанії Сіріус, створений для бібліотек.

За допомогою програми «оживають» відомі портрети поетеси. Анна Андріївна, вірніше, її 3D-героїня читає вірші, з нею можна сфотографуватися, збільшивши або зменшивши розмір фігурки. Варіанти використання додатку різні: інтерактивна виставка, «Флешмоб / селфі / фотосалон з поетесою». Радимо звернути увагу на книги з AR-технологіями від видавництва FastARKids, що мають текстовий, звуковий і графічний режими. Тут і книги, і розмальовки, і казки.

А за допомогою окулярів віртуальної реальності користувачі вашої бібліотеки можуть за секунду потрапити в будь-яке інше місце на планеті. Вартість таких окулярів від 118 грн. Для роботи з окулярами можна використовувати свій смартфон.

Бібліотекарі також можуть створювати електронні ресурси, які розвиватимуть творчість користувачів. Це можуть бути презентації, відео, інтерв’ю з відомими людьми, буктрейлери тощо. Такі матеріали у цифровому вигляді доцільно демонструвати у бібліотеці на екрані.

Зрозуміло, що бібліотекар не є фахівцем у всіх видах мистецтва. Саме тому для організації простору натхнення і творчості варто залучати волонтерів різних творчих напрямів. Це можуть бути школярі, студенти, молоді або вже досвідчені фахівці: музиканти, дизайнери, художники, столяри, IT-фахівці тощо.

Важливо також не забувати, що простір має бути доступним і цікавим для людей з особливими потребами.

 

У просторі бібліотеки можна визначити місце для персональних фото та мистецьких виставок користувачів.

Організувати невелику сцену, яка може використовуватись для проведення зустрічей з письменниками, дебатів, мистецьких заходів (театралізовані постановки, ляльковий театр, перформанси тощо) та інше.

Задля цікавого дозвілля і творчого розвитку користувачів, бібліотека може організовувати різноманітні клуби. Тут можуть відбуватись заняття з моди та стилю, вебпрограмування, робототехніки, хендмейд для різних вікових категорій. Керівниками клубів можуть бути і бібліотекарі, і волонтери

Мейкерспейс (makerspaces), хакерспейс (hackerspaces, hackpaces), текшоп, виробнича лабораторія (fablabs), креативний простір ... - все це різні назви по суті одного і того ж явища. Іншими словами, креативний простір — це місце, де спільнота може зібратися в неформальній обстановці для спільного навчання та створення чогось.

Йому властиві практичні експерименти, інновації, ігри, навчання майстерності й дух культури «Зроби сам». Це спільний простір, де люди збираються, щоб розкрити творчий потенціал у власних проєктах, народжувати нові ідеї та ділитися власними.

Співпраця, співдружність і співтворчість — ось три принципи, які покладені в основу ідеї креативного простору. Кожний творчий простір є унікальним і віддзеркалює потреби й бажання громади та бібліотеки-організатора.

Так, творча майстерня у бібліотеці Garaget (Мальме, Швеція) має:

Дві швацькі машини: якщо ваші улюблені джинси порвалися — приходьте і залатайте їх тут.

Набір інструментів — полагодьте свій велосипед тут.

Вовна, спиці і гачки для плетіння — візьміть із собою друзів і спробуйте плести.

Різні інструменти для декоративно-прикладного мистецтва — приведіть своїх дітей сюди, щоб провести дійсно творчий день.

Кольоровий папір, акварель і крейда — приходьте і робіть свої листівки.

 

Аби творчий простір у бібліотеці був успішним, важливо дізнатися у громади — яких саме ресурсів та інформації вона потребує, який потенціал вона хоче розкрити у цьому просторі. Якщо ви уважно вивчите потреби ваших мешканців, вони прагнутимуть взяти активну участь у формуванні нового бібліотечного простору.

Креативні простори — це результат співпраці між бібліотекою і громадою. Цей баланс необхідно постійно підтримувати впродовж діяльності «простору натхнення».

 

ПРОСТІР ЗУСТРІЧЕЙ

 

Простір зустрічей» - один з обов’язкових просторів бібліотеки, що відіграє життєво важливу роль у розвитку згуртованості в місцевій громаді. Це комфортне середовище, куди вільно у будь-який час може прийти будь хто, а прийшовши — користуватися приміщенням, обладнанням, сервісами, ресурсами.

«Простір зустрічей» умовно можна поділити на місця для громадських активностей (організованих зустрічей), місця для проведення вільного часу та відпочинку з друзями, місця для пасивної спільноти. Кожна із запропонованих моделей «просторів зустрічей» має своє призначення, функціональну особливість та вимагає специфічних ресурсів і обладнання. При цьому у кожній з них мають бути передбачені зручності для людей старшого віку, з інвалідністю, батьків з дітьми.

 

Під громадськими активностями тут розуміються зібрання членів спільноти, яку

обслуговує бібліотека, групи читачів бібліотеки, представники партнерських організацій, які виявляють ініціативу у зібраннях та активність у проведенні зборів, нарад, конференцій, симпозіумів, форумів, інших громадських публічних заходів.

Пропонуємо запровадити простір, що трансформується.

Ø  книжкові шафи і стелажі, тумби, виставкові вітрини, інші меблі мають бути на

колесах, аби їх можна було швидко, легко і зручно рухати з одного місця в інше і звільняти площі;

Ø  столи і стільці мають бути легкими для того, аби їх можна було кожного разу

переносити в інші місця, розставляти в іншому порядку чи конфігурації, та, за потреби, зберігати у підсобних приміщеннях;

Ø  книжкові полиці на стінах та стелажі, виставлені упритул до стін, мають використовуватися максимально, особливо у кімнатах з невеликими площами.

 

 Свій «простір зустрічей» ви можете надавати в оренду організаціям та приватним особам. Порядок і процедури такої діяльності чітко визначені, зафіксовані у спеціальних документах, затверджені у встановленому порядку та оприлюднені на сайті бібліотеки.

Важливо! Бібліотека зберігає за собою право контролювати всі зустрічі, програми та заходи, що проводяться у її приміщенні, для забезпечення дотримання правил бібліотеки і працівники бібліотеки мають безкоштовний доступ до кімнат у будь-який час. Використання залів для зустрічей та нарад не повинно перешкоджати нормальному функціонуванню бібліотеки.

 

Як приклад, Тростянецька публічна бібліотека у Сумській області. Її названо «Бібліотекою, що руйнує стереотипи» через практичну реалізацію моделей облаштування просторів. Сьогодні бібліотека- незамінне місце зустрічей для активістів і посадовців, представників малого бізнесу. На таких зустрічах вирішуються питання розвитку міста. У бібліотеці проводить свої зібрання Дитяча Дорадча Рада, створена при Тростянецькому міському голові, відбуваються зустрічі «кава з мером», проходять планувальні практикуми, наприклад, «Яким має бути сквер біля бібліотеки? Заплануймо разом!». У ньому взяли участь мешканці ОТГ, представники міськради, громадських організацій, працівники та відвідувачі Тростянецької публічної бібліотеки й інклюзивно-ресурсного центру. Результати практикуму допомогли планувальникам краще зрозуміти потреби мешканців і стали основою запропонованих архітектурних ідей щодо розвитку скверу біля бібліотеки.

 

Простори для проведення вільного часу та відпочинку з друзями.

Кав’ярня у бібліотеці — найпопулярніший у бібліотеках світу «простір зустрічей». Кожна бібліотека має під своїм дахом або у безпосередній близькості таке місце, де  можна замовити напої, легку їжу та спілкуватися з друзями і читати водночас, мати доступ до свіжих газет та швидкісного інтернету. Відвідувачі бібліотеки мають можливість працювати зі своїми ноутбуками, перейшовши до кав’ярні з іншого бібліотечного простору для того, аби підживитися самим та, можливо, познайомитися з людьми.

Варто зауважити, що ще у 2014 році на замовлення Департаменту цифрової культури, засобів масової інформації та спорту уряду Великої Британії спеціальна комісія провела дослідження публічних бібліотек. У звіті зазначалося, що бібліотекам для впевненого і стабільного існування, серед іншого, необхідно надавати кавовий сервіс та безкоштовний WiFi.

До прикладу, у публічній бібліотеці Тростянецької ОТГ, про яку йшлося вище, облаштували соціальне «кафе», де можна провести час з друзями за філіжанкою смачної, але дешевої кави. При цьому горнятко чаю тут коштує 3 грн., а кави – 5 грн., що значно покращує доступність цього виду послуги абсолютно для всіх верств населення і формує привабливість бібліотечногосередовища.

 

Екрановані куточки — це простори для зустрічей, що обладнані екранами та призначені для перебування невеликої кількості людей, які спілкуються між собою паралельно з переглядом будь-якого візуального матеріалу.

Екрановані куточки як «простори зустрічей» використовуються для спільного перегляду трансляцій подій, що цікавлять усіх учасників та об’єднують їх для спільного перегляду й обговорення. Частіше такими подіями стають спортивні змагання - чемпіонати, олімпіади, можуть бути також фестивалі чи конкурси, творчі мистецькі заходи, пряма трансляція яких цікавить певне коло людей і здатна зібрати друзів для спільного перегляду.

 

Куточки для зустрічей - невеликі простори в інтер’єрі бібліотеки, призначені для вільного використання невеликими групами людей, наприклад, від 2 до 7 осіб.

Куточки для зустрічей не вимагають багато простору, це можуть бути місця на абонементі чи у читальній залі, відокремлені книжковими шафами, стелажами або декоративними решітками. У таких місцях відвідувачам доречно розмовляти тихо, можливо споживати напої чи канапки, принесені з собою. Якщо вживання їжі не суперечить баченню бібліотеки цього місця.

Куточки для зустрічей також можуть використовуватися для проведення заходів з невеликою кількістю людей, наприклад поетичних зустрічей, обговорення новин чи подій, проведення опитувань чи інтерв’ю, консультацій психолога чи юриста. Вони ж, за бажанням відвідувачів, використовуються також для читання книжок або просто відпочинку.

 

Простори на вулиці – двір, тераса, дах. Усі їх можливо використовувати за умови створення відповідних зон комфорту, належного оснащення та обладнання, у тому числі технічного та комунікаційного.

Облаштування таких просторів може стати предметом діяльності бібліотеки спільно з органами місцевої влади як, наприклад, у Запоріжжі, де міська рада, опікуючись благоустроєм, упорядкувала міні-сквер біля бібліотеки — пішохідні доріжки і квітники.

Перед будівлею бібліотеки облаштували вимощені плиткою тротуари загальною площею 500 м кв., встановили сім лавок, дві з яких мають незвичайний дизайн — оформлення у вигляді розкритих книг. Вартість робіт склала близько 600 тисяч гривень. Тепер саме вони використовуються як простори для зустрічей «біля бібліотеки».

 

 

ПРОСТІР ПОДІЙ

 

Що таке подія або івент (event)? Це резонансний факт, культурне явище, проведення якого залишає значний слід в житті громади і кожного її члена.

Щодо бібліотеки, то це її реклама, залучення до бібліотеки якомога ширшого кола користувачів — мешканців громади. Тому завдання події-побудувати добрі відносини з користувачами, продемонструвати їм бібліотеку як установу сучасну, цікаву і корисну для них.

Рекламувати свою бібліотеку в громаді вам допоможуть такі події:

дні відкритих дверей для мешканців,

публічні звіти перед громадою;

виставки робіт місцевих художників, фотографів, майстрів народної творчості;

фотовиставки, що розкривають діяльність бібліотеки та її користувачів;

фотовиставки, що представляють культурні заходи, організовані іншими

установами, та учасників цих заходів;

театральні вистави бібліотечних театрів, запрошених акторів і театральних

труп;

змагання, турніри, квести, ігри;

презентації;

церемонії відкриття;

конференції;

річниці та ювілеї;

календарні події, наприклад, День захисту дітей, День матері, День батька,

День народження бібліотеки, Всеукраїнський день бібліотек;

В умовах села і невеликого містечка саме бібліотека може стати тим простором, де відбуватимуться зустрічі з артистами, публічними людьми, виступи творчих колективів та виставки.

Підготовка великої події – це, фактично, поетапна реалізація проєкту, розробка ідеї, сценарію, дизайну, запрошення учасників і ЗМІ, підготовка ведучих, вибір місця проведення і ще багато-багато чого.

Подіями, які запам’ятаються усій громаді, можуть бути свята, акції, саме їй, громаді, присвячені — свято вулиці, села, ювілеї шанованих мешканців, навіть весільні фотосесії в бібліотеці, вшанування багатодітних матерів, видатних родин, вчителів, проводи на пенсію, вручення паспорта, відкриття персональної виставки когось із земляків та інше.

Подіями можуть бути й заходи, покликані покращити якість життя громади: зустрічі з місцевою владою, депутатами, презентації проєктів реконструкції вулиць, громадські слухання, благодійні ярмарки, бізнес-презентації місцевих підприємців тощо.

А ще ваші відвідувачі самі можуть підказати, запропонувати і допомогти провести непересічну подію в бібліотеці. Тому, запитаймо тих, для кого ми працюємо — наших користувачів. Ці опитування можна проводити в різноманітний спосіб: провести бесіди, інтерв’ю з користувачами бібліотеки аборозмістити невеличкі анкети в сільській раді, школі, магазині, амбулаторії й таким чином дізнатися думку мешканців громади, розмістити опитувальну форму на сторінці бібліотеки у Фейсбуці, у Вайбері, Телеграмі та інших месенджерах, запитати людей по місцевому радіо, вказавши контакти бібліотеки, просто пройтись по селу або містечку і поговорити з мешканцями.

Додають бібліотекам позитивного іміджу й масштабні, міжбібліотечні акції —

марафони читання, обласні Дні читання, акції «Одне місто — одна книга». не бійтеся виносити бібліотечний «простір подій» за… стіни бібліотеки. Літні читальні в скверах і парках, дитячі бібліотечні майданчики, літературні галявини, бібліотечні сади — їх так само можна використати для проведення незабутніх заходів.

Наприклад, організувати виставку квітів або овочів, літературно-спортивні змагання,

кіно під відкритим небом, концерт місцевих бардів. Популярною формою є участь бібліотек у загальноміських святах та ярмарках, Днях міста, села, району, коли на своєму стенді вони представляють роботу бібліотеки, проводять різноманітні активності з відвідувачами. Для оформлення таких подій бібліотеці доцільно мати банер з власним логотипом, корпоративні футболки, шалики, бандани, бейсболки для працівників, щоб бібліотека під відкритим небом була «видимою».

Головний рецепт успішної події:

креативний підхід + цікавий контент + яскраве оформлення + неформальне

виконання.

 

Чотири простори бібліотеки віддзеркалюють усе розмаїття наших інтересів і як користувачів, і як членів спільнот та громад.

Тому, будь ласка, використовуйте цей практичний посібник творчо. Проводьте вивчення громадської думки, збирайте фокус-групи, організовуйте «мозкові штурми»,

візуалізуйте свої ідеї, запрошуйте фахівців-консультантів.

Коли ми точно знаємо — що саме нам потрібно створити або змінити у бібліотеці, то й ресурси (людські, часові, матеріальні, фінансові, інтелектуальні та ін.) залучити значно простіше.